Давайте знайомитись!
Я - Чубукова Валентина Миколаївна, директор Маковищанського НВО,
вчитель біології та основ здоров'я вищої категорії, педагогічне звання "вчитель - методист"
більше інформації ви знайдете на моєму сайті http://chubukova-v-m.webnode.com.ua/
Моя науково - методична проблема
Розвиток позитивного мислення учнів в процесі освітньої діяльності
Як мислимо, так і існуємо
(Майже за Декартом)
Пізнання навколишнього світу починається з відчуттів, сприймань і породжує людське мислення. Воно супроводжує усі розумові процеси людини. Саме мислення забезпечує нам можливість виходу за межі чуттєвого, розширює межі та глибину нашого пізнання, відображає суттєві зв'язки і відношення між предметами, через відоме веде нас до невідомого. За своєю природою ми розумні істоти, на цьому наголошував французький філософ Ж.Сартр: "Мої думки - це я сам». То ж які ми? Яке наше мислення?
Соціально-економічна криза в нашому суспільстві, яка триває вже довгий час, призвела до того, що досить велика частина наших громадян мають негативне ставлення до процесів, що відбуваються в наш час. Вони зневірились у власних силах, в майбутньому. Соціальна пасивність і песимізм у суспільстві значно гальмують розвиток нашої Держави, який вимагає активної позиції, віри у власні сили, оптимізму її громадян. Суттєво впливають на рівень громадського оптимізму і психологічні особливості українського національного характеру. Наш видатний педагог Ващенко Г.Г. спробував обґрунтувати ці психологічні властивості і визначити з цих позицій причини його невдач. Він вказує на наші національні недоліки: індивідуалізм, амбітність, нерішучість, інертність, слабкі прояви волі й характеру. Крім того, тривала відсутність в Україні державності не сприяла формуванню в нації відповідальності за власну долю, породжувала соціальну пасивність, очікування, що хтось інший допоможе розв'язати її проблеми. Виростаючи в такому недосконалому суспільстві з історичним песимізмом мислення, наші діти змалечку вчаться сприймати негатив та песимізм, як єдино можливий спосіб мислення та сприйняття реальності. Таке негативне мислення ще більше прогресує з моменту вступу дитини в школу. Вчителі, якщо і не акцентують увагу на недоліках дитини, то й на її чеснотах теж не зосереджуються, батьки нарікають на складне життя, безгрошів’я, бездіяльність вчителя та неспроможну школу. Таке «спільне» негативне навчання та виховання суттєво гальмує процес формування оптимістичних рис, позитивної Я-концепції у підростаючого покоління, сприяє формуванню невдах і песимістів, душить творчість, активність і талант учнів. Відомий американський громадський діяч, педагог Поль Вайнцваг сказав: «Сучасні методи навчання незграбні та архаїчні, вони засновані на помилкових судженнях... Інститут освіти нічого не робить для того, щоб розвинути в молодій людині елементарні якості, необхідні для повного, активного життя». Аналіз вищезгаданого, показує очевидну необхідність формування в учнів віри у власні сили та навичок позитивного мислення, розвиток активності, ініціативи, самостійності, відповідальності особистості за свою долю і щасливе майбутнє. Виходячи з актуальності даної проблеми, я обрала тему, над якою останні роки плідно працюю: «Розвиток позитивного мислення учнів в процесі освітньої діяльності».
Ця тема дає мені можливість в повній мірі розкрити свій творчий потенціал, а засосування на практиці мого надзвичайного життєвого оптимізму, дієво мотивує учнів до навчання та активного пізнання не лише оточуючого світу, але і, перш за все, себе. Це створює необхідні умови для формування та розвитку позитивного мислення, яке надихає кожного учня, вселяє в дитину віру у власні сили. На уроках розвитку позитивного мислення панує атмосфера чуйності, доброзичливості та комфорту. В таких умовах краще проявляється самостійність та креативність учнів в засвоєнні нового матеріалу, стимулюється їх природна допитливість та активізується використання життєвого досвіду. Такі уроки носять навчальний, виховний та розвиваючий характер, вони різнопланові, змістовні, насичені навчальним і додатковим матеріалом.
Використання різнопланових форм та методів роботи на уроках основ здоров’я та в позаурочний час виховує в учнів культуру здорового способу життя, почуття прекрасного, любові до всього живого, формує навички позитивного мислення, розвиває активне творче мислення, самостійність, здатність аналізувати, а також лаконічно і толерантно висловлювати та відстоювати свою думку.
Актуальність обраної теми
Слово "позитивний" означає: стверджувальний, вигідний, надійний, суттєвий, активний, цілком впевнений в собі. Усвідомлювати силу думки і використовувати цю силу, щоб впевнено досягати своєї мети – це і є позитивне мислення. Таким чином, воно означає мислити в правильному напрямку та притримуватись його свідомо, наполегливо, аж до самого успіху. Позитивне мислення - прямий шлях у нове, щасливе і здорове життя. А чи не це є мрією всіх і кожного? І саме формування та розвиток у вихованців активності, життєвого оптимізму, навичок позитивного мислення, передбачено “Концепцією виховання дітей та молоді у національній системі освіти»
За допомогою позитивного мислення кожен освітянин та його вихованці зможуть стати на шлях оптимізму, реалізації свого прихованого безмежного потенціалу, духовного оздоровлення себе, суспільства. Мислити позитивно - перший крок, щоб стати позитивним. Позитивні ж люди створюють позитивне, успішне, а отже, продуктивне, демократичне, розвинене суспільство. На мою думку, сьогодні, в такий важкий час соціально-економічної нестабільності, посилення віри людей в себе і в можливість щасливого майбутнього, найголовніше питання державного значення.
Алгоритм або технологія діяльності:
Технологія розвитку позитивного мислення полягає в чітко визначених цілях; засобах і методах, точно пристосованих для досягнення цих цілей; конкретних правилах, як користуватися цими засобами, щоб досягнути поставленої мети. Слід також не забувати, що розвиток позитивного мислення необхідно продовжувати і в позаурочний час, використовуючи для цього дозвіллєві інтереси і вподобання учнів. Але в першу чергу, взірцем позитивного мислення має стати педагог. Вихователь не має права бути песимістом стосовно дітей. Наша дитина погана не тому, що вона погана, а тому що ми бачимо її такою. І чим гірше вона у наших очах, тим гірше у власних і тим гірше поводиться. У нас поганий зір, а розраховується за це дитина. Важка дитина? Неслухняна? Що не піддається? Ось єдиний спосіб виправити її: треба побачити її гарною і дочекатися, поки вона сама не буде прагнути до кращого.
Сутність досвіду ґрунтується на застосуванні всього різноманіття інтерактивних форм і методів роботи, як ефективного засобу формування та розвитку позитивного мислення. Нестандартні уроки, дидактичні і розвивальні ігри, позаурочні форми роботи такі, як екскурсії, турпоходи, вечори відпочинку, тренінги з формування навичок позитивного мислення, робота з батьками – все це компоненти розвитку гармонійно розвиненої позитивної особистості, успішної як в дитинстві, так і в майбутньому дорослому житті.
Результати та умови ефективності роботи над вирішенням проблеми: у процесі практичної діяльності відмічено покращення ставлення до себе вихованців, створення у них позитивної «Я-Концепції», а також, зростання зацікавленості дітей до навчання та саморозвитку особистості, що проявляються у підвищенні самооцінки та формуванні позитивного ставлення як до людей, так і до подій, що відбуваються довкола. Необхідною умовою для цього є оптимізація навчально-виховного процесу, перетворення традиційної школи на школу радості і саморозвитку дитини. Нарешті, треба перестати говорити, і почати діяти за зразком кращих шкіл та педагогів світу: Макаренка, Сухомлинського, Амонашвілі, Драйдена та інших. Ну, і як перший етап, активне впровадження інноваційних, інтерактивних форм та методів навчання в освітній процес, особистий позитивний приклад вчителя і його одночасна робота з розвитку позитивного мислення в учнів та їх батьків, а також підтримка з боку адміністрації школи та колег.
Наш сучасник, український педагог Калошин Володимир Федорович, доцент Інституту професійно-технічної освіти НАПН України досліджуючи проблему розвитку позитивного мислення у дітей та підлітків писав: «Людина з позитивним мисленням досить добре підготовлена до життєвих випробувань, звичайно, впевнено дивиться у майбутнє. Вона об'єктивно оцінює себе і свої можливості і, якщо помічає в собі відсутність якихось талантів, то не дуже засмучується, а просто переключається на ті сфери діяльності, в яких здібності її можуть розкритися краще. Це - оптиміст, який завжди досягає поставленої мети». Саме оптимізм і позитивне мислення є основою майбутнього щасливого та успішного життя кожного індивіда, а також невід’ємною умовою психічного та духовного здоров’я особистості. Втілюючи в життя свої доробки щодо позитивного мислення, Калошин став автором прекрасного навчального посібника для вчителів та студентів «Основи позитивного мислення в освітянській діяльності». Бо за переконанням Володимира Федоровича виховати позитивну людину може лише позитивна людина, а саме - педагог.
Новизна цїєї проблеми полягає в тому, що вона пропонує вчителю поглянути на своє життя по новому, побудувати своє життя за власним позитивним сценарієм. І як необхідний мінімум, зрозуміти одну просту істину: не можна розвинути позитивне мислення у когось, не маючи власного життєвого оптимізму та позитивізму поглядів. Перефразовуючи євангельське «Лікарю – зцілися сам!», можемо сказати «Вчителю – навчи себе сам, тобто, стань оптимістом!». Лише при такій умові вчитель зможе допомогти особистості учня стати позитивною людиною, щоб швидше та легше адаптуватися до сучасних складних соціально-економічних та життєвих умов, адекватно оцінювати власні сили, можливості і здібності, раціонально поводити себе в критичних ситуаціях, повірити у власні сили, розвивати лідерські якості, бути активною, оптимістичною людиною, яка спроможна реалізувати свій творчий потенціал, почати творити власне життя, та будувати краще життя не лише у власній родині чи в своєму колективі, а й в цілому – в Державі.
Виходячи з вищезгаданого можу стверджувати, що сучасна школа має бути центром творчого розвитку позитивної та успішної особистості, основною метою якого є створення цілісного освітнього простору, інтегрованого, комплексного, що створює можливість для повноцінного розвитку дитини у всьому багатстві його запитів і інтересів. Підґрунтям для цього мають бути – гуманізм, оптимізм, позитивізм, диференціація, заохочення, сприяння, захопленість і творчість. Для втілення моїх задумів щодо формування та розвитку позитивного мислення учнів я взяла за основу принципи вироблення важливих, життєстверджуючих і міцних взаємин між людьми, які виклала в практичній педагогіці американський психолог Дороті Лоу Нолт. Вона стверджує, що світ наших дітей, який створюємо ми, наповнений заохоченням, терпимістю й похвалою; це світ, у якому вони знаходять визнання й схвалення; світ, в якому можуть відверто поділитися своїми думками та переживаннями й очікувати участі, доброти й поваги. Цей світ дитинства стане праобразом дорослого життя наших дітей, коли діти вчаться тому, чому їх вчать: якщо діти живуть із критикою і ворожістю, вони вчаться засуджувати і битися; якщо діти живуть зі страхом і у жалості, вони вчаться боятися і жаліти себе; якщо діти живуть із глузуванням і соромом , вони вчаться бути боязкими і винними; якщо діти живуть із заохоченням і у терпимості, вони вчаться довірі і терпінню; якщо діти живуть із похвалою і визнанням, вони вчаться вдячності і любові; якщо діти живуть у чесності і у безпеці, вони вчаться бути правдивими, вірити в себе й довіряти тим, хто поруч із ними; якщо діти живуть у справедливості і доброті, вони вчаться бути справедливими і поважати інших; якщо діти живуть із розумінням у дружелюбності, вони вчаться цілеспрямованості і розумінню того, що світ прекрасний і відкритий для них.
Взявши до уваги ці принципи, я спроектувала для себе сім кроків продуктивного навчання, які допоможуть сформувати та розвинути позитивне мислення учнів на уроках основ здоров’я:
1.Оптимальні умови навчання: Організація дієвого та комфортного, привабливого для учнів довкілля; створення позитивного настрою учителя й учня, за допомогою спілкування, атрибутів свята, музики, квітів тощо; позитивна мотивація учнів до навчання, спонукання підсвідомості до дії; загострення, фіксація й зосередження уваги на головному – життєвому досвіді вихованця; підготування плакатів як периферійних стимулів підсвідомості учня
2.Правильне подання: презентація узагальненої картинки, зокрема завдяки дослідженням конкретних ситуацій; використання всіх навчальних стилів та центрів компетентності; малювання асоціативної схеми, її уявлення; «активні» й «пасивні» музичні концерти;
3.Зважене обмірковування: творче мислення; пошук позитивних моментів; аргументація необхідності для учня запропонованих знань; критичне мислення – концептуальне, аналітичне, рефлективне; творче вирішення проблеми;
4.Активізація збереженої інформації: використання знань на практиці – в дії; навчаючи – вчуся, робота в групах, парах; ігри, замальовки, дискусії для навчання осіб із різним типом сприйняття; презентація одержаних знань;
5.Застосування: використання шкільних знань поза школою в умовах реального життя; практика: учні в ролі вчителів для ровесників, батьків тощо; поєднання нового з уже відомим;
6.Повторення, оцінювання і святкування: усвідомлення того, що знає людина; самооцінка на основі позитивного мислення, толерантна оцінка ровесників та заохочувальна оцінка викладачів; безупинне повторення життєво-необхідної інформації; святкування кожної, хоч і маленької, перемоги учня, як великого свята пізнання світу.
Як ми бачимо завдання, що стоять перед навчальним процесом з формування та розвитку життєвих навичок учнів на уроках основ здоров’я – великі і відповідальні. Але не можемо не відмітити і позитивізм кожного кроку такого навчання. В такому навчанні немає дрібниць, кожна хвилина навчального заняття має нести позитив, сприяти розвитку позитивного мислення учнів, яке стає благодатним підґрунтям засвоєння нових знань, умінь і життєвих навичок. Ви можете спитати, а який ж сьомий крок?
А сьомий крок, чи може він і перший – почни з себе! Стань оптимістом, повір у власні сили і в те, що ти робиш! Люби свою професію більш за усе на світі! А дітей люби більше ніж професію – і успіх гарантовано!
Для вирішення поставлених завдань, я успішно застосовую різноманітні форми роботи: фронтальні, індивідуальні, парні, групові та колективні.
Проте, першорядним в своїй діяльності, я вважаю зміну «Я-Концепції» учнів з негативної на позитивну. Бо жоден вчитель не здатен змінити учня, але може створити необхідні умови, що спонукатимуть учня до зміни самого себе. Технологія зміни «Я-Концепції» подана нижче.
Використовую пошукові та інформаційно-комунікаційні технології та методи: пошук даних в Інтернеті та в додатковій літературі, пошук відповідей на проблемні питання шляхом інтерв’ю з оточенням дитини, створення комп’ютерних презентацій, бюлетенів, буклетів на теми здоров’я, довкілля, безпеки, екології, здорового способу життя тощо.
Але найкращими методами розвитку позитивного мислення я вважаю інтерактивні, які покликані формувати гармонійну здорову особистість на основі розвитку життєвих навичок. А ще Р. Фар’ер стверджував, що сучасна традиційна школа вбиває в дитині бажання вчитись, саме відокремлюючи їх від життєвих умов, запираючи в чотирьох стінах, примушуючи сидіти і зубрити. Інтерактивні ж прийоми і методи роботи знову відкривають для дітей навчання в русі, в грі, в радості . в позитиві, в саморозвитку, в реальних обставинах. Саме тому, працюючи над розвитком позитивного мислення учнів, я добираю для кожного заняття відповідні інтерактивні форми і методи роботи (їх детальний опис ви знайдете в додатку Д), що будуть ефективними на певних етапах навчальних занять і допоможуть розвивати позитивне мислення учнів:
- Атмосфера уроку сприяє гарному настрою і позитиву, досягається ефект елементами свята, гри, прогулянки, екскурсії (кольори, кульки, музика, іграшки, плакати, квіти);
- Вправа «Знайомство» має позитивне забарвлення, заохочує дітей любити себе, цінувати свою особистість: похвалити себе, назвати свої чесноти, свої уподобання, своє хобі …
- Мотивація має надихати на активну роботу і містити запевнення учнів у їх спроможності навчатись, вселяти віру у власні сили: ви зможете, знайдете, зумієте, у вас достатньо знань, сил, здібностей, талантів, обдарувань. Ну, і звичайно, яка ж мотивація без загадки, жарту, таємничості, гри?
- Групова робота сприяє активній комунікації і взаємодії учасників, що позитивно впливає на самооцінку учнів, надає можливість для відпрацювання таких необхідних для успішної, (читай - позитивної), людини комунікативних навичок і вмінь: слухати, говорити, відстоювати власну думку, працювати в команді, висловлювати пропозиції, рекламувати свої можливості і здібності.
- Руханка забезпечує достатню рухову активність, яка створює позитиві відчуття і гарний настрій, сприяє зняттю емоційного напруження і зближенню всіх учасників.
- Вправа «Зворотний зв’язок» сприяє утвердженню позитивної «Я-Концепції» і посилює віру учнів у себе: я зрозумів…, я навчився…, я запам’ятав…, мені сподобалось…, найкращим було…
- Прощання носить яскраве емоційне забарвлення, що торкається душі дитини, спонукає прагнути знову повернутись в атмосферу тепла, любові, доброзичливості: побажання, компліменти, дружній потиск, посмішка…
Але, на мою думку, позитив має найбільше значення під час оцінювання навчальних досягнень учнів. Тому я пропоную не ставити оцінок на основах здоров’я взагалі, або ж, як мінімум, не ставити негативних оцінок! Ще Василь Олександрович Сухомлинський вважав, що оцінка має винагороджувати учнів за успіхи, а не карати чи контролювати. Словесне оцінювання виражає позитивну думку вчителя про успіхи учня: Молодець, Добре, Відмінно, Зумів, Зміг, Зробив, Знайшов, Постарався… Якими оцінками можна оцінити впевненість дитини у собі, віру у власні сили, позитивний настрій, бажання вчитись, сором’язливі спроби спілкування тих, хто на звичайних уроках взагалі воліє не розмовляти? Будь яке досягнення учня на уроці основ здоров’я - це вже добре. Тому я в своїй роботі застосовую оціночні твердження: «Ти сьогодні виявив старанність!», «Твої відповіді були влучними!», «Мені сподобались твої судження!», «Молодець! Ти довів, що на це запитання існує дві (три, безліч) неправильних відповідей!», «Ти красномовно мовчав!», «Ти був активним!», «Сьогодні ти розпочав свій шлях до знань!», «Гарно тримав плакат, точно слідкував за часом, гарно виконував руханку, найбільше говорив, найкраще сміявся» і так далі. Ми так мало хвалимо дітей, а їм це так необхідно! Їх це окрилює і надихає на навчання більше, ніж запис у щоденнику, погана оцінка чи виклик батьків у школу. Ми ображаємось, коли наші старання не помічають батьки і не цінить керівництво. Але ж ми дорослі люди! А діти? Їм так необхідне наше тепло, дружній потиск рук, розуміння і підтримка, наше добре слово і щира посмішка, врешті-решт – любов! Тоді вони з радістю будуть навчатись, щоб пізнавати світ, пізнавати себе, будувати своє щасливе, сповнене успіхів майбутнє. Діти - наше майбутнє! І якщо ми навчимо їх бути оптимістами, мислити позитивно, зробимо їх щасливими, вони зроблять своє, а разом і наше майбутнє, світлим і позитивним, сповненим радості, успіху і щастя.
Здійснена апробація, застосування новітніх педагогічних технологій, інтерактивних методів та прийомів як засобів розвитку позитивного мислення учнів на уроках основ здоров’я, засвідчила її перспективність та педагогічну доцільність, оскільки:
- сприяє формуванню позитивної мотивації учнів до засвоєння знань, умінь і навичок;
- дає можливість зробити процес навчання емоційним, оптимістичним;
- спрямовує зусилля учнів не на пошук причин невдач і проблем, а на пошук шляхів і засобів їх вирішення.
