Методичні рекомендації із запобігання

ксенофобних реакцій в учнівському середовищі

Романовська Д.Д., Ілащук О.В.,

працівники науково-методичного центру

практичної психології і соціальної роботи ІППОЧО

Ксенофобія є одним з найдавніших феноменів людської психіки, вона розвивалася і набувала все нових форм упродовж всієї людської цивілізації. Острах, психологічна реакція, що зумовлена «іншістю», природним чином проявляється, як в ході розвитку суспільства, так і в процесі соціалізації суб’єкта. Феномен ксенофобії є неминучим для будь-якого людського буття. На етапі становлення еволюційного відновлення суспільства, систематична превенція ксенофобії, як передумова її прояву, розробка і реалізація комплексу заходів з її профілактики є важливою частиною сучасного життя.

Запобігання поширенню цього негативного суспільного явища розпочинається з вивчення передумов та причини ксенофобних реакцій. Так реагує індивід на подразник навколишнього середовища, виникають своєрідні прояви, досить часто деструктивного характеру, що детермінує реакції страху чи ненависті до «інших», «чужих». 

Зі здобуттям та утвердженням незалежності, Україна постала перед завданням визначення моделі свого етнополітичного розвитку. Держава зобов’язана забезпечити мирне існування громадян різних національностей, гарантувати вільний розвиток їхніх мов і культур. Активізація пошуку нових шляхів регулювання сфери міжнаціональних відносин та протидії ксенофобії - одне із найважливіших завдань сучасної освіти, бо нетерпимість до інших все частіше проникає в різні сфери суспільного життя. Тому визначення психологічних реакцій ксенофобії, причин та передумов їх виникнення займає вагоме місце у реалізації «Плану заходів щодо протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації» [2].

Метою психологічного супроводу профілактики та запобігання ксенофобії є емпірика взаємодії «іншостей» в учнівському середовищі, вивченознайомлення з передумовами та причинами ксенофобії в Україні, доведення до педагогічних колективів навчальних закладів інформації про соціально-психологічний механізм виникнення ксенофобних реакцій.

Для досягнення мети психологічного супроводу, практичному психологу необхідно здійснити наступні кроки:

1. Дослідити емоційні реакції, які виникають при спілкуванні з представниками іншої національності чи раси.

2. На основі аналізу проекції емоційних реакцій з’ясувати передумови виникнення ксенофобних реакцій.

Аналіз останніх дослідженьу вітчизняній науці визначається висхідною динамікою вивчення явища ксенофобії (А.А.Кельберг, О.В.Нагорна [4], В.Паніотто, Н.Паніна, О.Горбачова). 

На відміну від країн Заходу, де увага до психології міжнаціональних процесів почала приділятися приблизно з 1960-х рр., в Україні зосередження на цій проблемі де-факто лише започатковується. А відтак, вона стала предметом наукових досліджень. Теоритичні основи дослідження соціально-психологічних проявів ксенофобії знаходимо у працях таких науковців: Т.Адорно, Л.Берковиц, А.А.Деркач, І.Дзялошинскій, К.Є.Ізард, Г.Крайг, А.А.Леонтьєв, М.С.Міріманова, В.А.Петровский, С.Л.Рубінштейн, Д.Н.Узнадзе, Е.Еріксон, В.С.Агєєв, Г.М.Андрєєва, Р.Берон, Л.Я.Гозман, В.Г.Зазикін, К.Лоренц, Г.Лебон, С.Московічі, В.Ф.Петренко, Б.Ф.Поршнєв, З.В.Сікевич, Ш.Тейлор, М.Уолцер та інші.

Ксенофобія - це негативне, емоційно насичене ставлення суб'єкту до певних людських спільнот та їх окремих представників – «чужинців», «інших», «не наших». Вона виявляється у відповідних соціальних установках суб'єкта, забобонах і упередженнях, соціальних стереотипах, а також у його світогляді в цілому [3, с.7]. 

Розрізняють дві основні форми ксенофобії: 

1) страх спрямований на групу всередині суспільства, що вважається чужою та шкідливою для суспільства (наприклад: нові іммігранти, біженці, євреї, роми);

2) негативне ставлення до культурних ресурсів, що є чужими тій чи іншій групі.

Прояв ксенофобії, ірраціонального страху, який розгальмовує підсвідомі реакції, пошук способу його нейтралізувати зумовлює ціленаправлену агресію до «чужого». У її основі лежить тріада емоцій, утворюючих поведінковий комплекс, зумовлений особистим і колективним рівнем тривожності та агресії. Чим більша тривожність, тим більше підсвідомість намагається вирватись за рахунок витіснення причин тривожності. У результаті в свідомості індивіда формується сталий образ ворога, який є джерелом небезпеки та загрози. Під час виникнення у суспільстві труднощів, індивід підсвідомо шукає їх причини не стільки серед «своїх», скільки серед «чужих» [7]. 

Фрустрація, як стан напруженості, роздратування шукає виходу у певних реакціях агресії чи страху. Досить часто об’єкт може бути не пов’язаним з джерелом напруження, що вказує на інструментальну реакцію. Це спостерігається у расових та національних спільнотах. Дослідження Мілера та Бугельського доводять, що конфліктна ситуація загострює національну ворожнечу з існуючою раніше ворожою установкою. Зокрема, Д.Візерлі вважає, що агресію викликають тільки ті національні меншини, до яких раніше було найбільш негативне ставлення [7].

Якщо розглянути емоційні реакції з точки зору теорії проекції, то видно яку роль грає упередженість в балансі психічних механізмів особистості. Індивід проектує (переносить) свої власні прагнення та імпульси, які суперечать його моральним установкам на інших. Американські соціологи та психоаналітики (Біттельхейм, Яновиц, Петігру та ін.) констатують, що ворожі етнічні стереотипи поділяються на дві групи. Перша група включає ті риси, котрі властиві свідомому Я індивіда (хитрість, агресивність, корисливість), але засуджуються його моральною свідомістю. Друга ж група символізує людські несвідомі прагнення (лінь, безтурботливість, безвідповідальність, забобонність) [7]. Проектуючи одні свої гріхи на конкретну расову групу, інші на другу, етнофоб отримує бажану душевну рівновагу. Однак, якщо конфлікт свідомого і несвідомого не можна усунути, та індивід повинен проектувати подавлені прагнення, змінити це неможливо.

Т.Адорно, Н.Санфорд, Е.Френкель-Брунсвік, Д.Левінсон у праці «Авторитарна особистість», вважають, що етнічна упередженість, расизм – це прояви особистісних рис, сформованих у ранньому дитинстві, в процесі виховання та взаємодії з соціальним середовищем [ 7 ]. 

Для визначення емоційних реакцій учнівської молоді, студентів при сприйнятті інших спільнот необхідно провести дослідження проекції власних прагнень та імпульсів. Учням та студентам пропонується заповнити анкету, у якій їм необхідно вибрати із названих емоцій, ті які вони відчувають до осіб іншої національності. Питання анкети вимагає від респондентів відповіді на один із трьох варіантів: «так», «ні», «важко сказати».

Науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області у травні 2013 проведено скрінінгове дослідження ставлень студентів ПТНЗ та ВНЗ до осіб іншої національності. Опитуванням охоплено 220 респондентів. У 28,7% оптантів переважає проекція класична (захисна), імпульси і почуття неприйнятні для особистості, приписуються зовнішньому об’єктові й проникають у свідомість як змінене сприйняття зовнішнього світу. Негативізм проектує на «інших» 25,3% анкетованих, що проявляється як ситуативна реакція, зумовлена потребою суб’єкта в самоствердженні, у захисті свого «Я», а також є наслідком сформованого егоїзму і його відчуження від потреб та інтересів інших людей. Етнофор є носієм установки на непогодження, протест проти «чужих» та заперечення конкретної особистості як такої. Виникнення загрози біологічному чи соціальному існуванню індивіда, спрямованого на іншу спільноту, переживає 26,1% респондентів. Причому джерело остраху неусвідомлене.

Функціонально страх служить попередженням про майбутню небезпеку, дає змогу зосередити увагу на її джерелі, спонукає шукати шляхів її уникнення. Несхожість, природно, викликає переляк, очікування несподіваної небезпеки [8, с.328]. Близько 12,6% опитаних проявляє готовність до агресивної поведінки реагуючи на «чужих» (Див. Рис. 3). Міжнародні конфлікти, які широко висвітлюються в засобах масової інформації, підвищують рівень негативізму, страху, агресивності, недовіри стосовно представників інших етнічних груп. Це відповідно впливає на сприйняття «інших» сучасною молоддю.

Індивід відмежовує свою свідомість від негативних переживань, що можуть травмувати. При цьому бажання захистити себе від чинників, які тривожать психіку, виявляються на свідомому та несвідомому рівнях. Параметри системи захисної проекції задає «ідеалізоване «Я», тому наслідкам її діяльності притаманне ухилення від реальності. Характерною є також тенденція «знецінення» іншої людини («чужого»), ігнорування позитивних рис її особистості. Механізм ксенофобної реакції формується поза досвідом і спрацьовує поза сферою свідомості. У основі її формування – потреба індивіда в самоствердженні за будь-яку ціну. Класична проекція порушує раціональність і послідовність поведінки суб’єкта, посилюючи несприйняття в стосунках між ним та «чужим» [8, с.373].

Винесення назовні страху і тривоги властиві 23,7% студентам. Фобічна проекція, як результат несвідомого перенесення власних неприйнятних думок, установок чи бажань, наділяє ними «чужих», щоб перекласти відповідальніст.

Отже, ми бачимо, що захисна проекція переважає. Вона допомагає особистості активізувати регулятивну систему стабілізації, спрямовану на усунення або зведення до мінімуму почуття тривоги, пов’язаного з усвідомленням переляку, як емоційної реакції на «іншість». Хоча різниця між класичною та фобічною проекціями невелика, що вказує на можливий перехід таких реакцій, як тривога і неприйняття у агресивність.

Об’єктивна схильність людини бути носієм фобії апріорна. Тому важливо усвідомлювати, що особа має певний страх, як первинну домінуючу реакцію. Фобія існує у підсвідомості, немаючи подразника з навколишнього світу, вона може не проявлятися. Однак усвідомлення реакцій переходить в їх прийняття та контроль. І навіть тоді коли людина, як правило, не може подолати і позбутися первинних негативних реакцій, фобічних за змістом, без сторонньої кваліфікованої допомоги майже неможливо [1, с.660].

Несхожість виступає каталізатором протиставлення автостереотипу (ми) – гетеростереотипу (вони), яка є полем для психологічного вивчення. Коли людина бачить іншість, виникає реакція на зовнішній чи внутрішній подразник. Передумовою до певної реакції виступає процес персоніфікації, співставлення власного «Я» з чужим. Процес виявлення несхожості одного конкретного індивіда з іншим, а також ототожнення людиною себе, своїх властивостей з персонажами художньо-мистецьких творів, із життєвими зразками поведінки, вчинками осіб референтних груп на основі прийняття їх цінностей складний і потребує подальшого вивчення [1, с.644].

Ще однієї передумовою ксенофобних реакцій є процес научіння. Научіння передбачає набуття індивідом досвіду, знань, навичок, умінь у процесі активних взаємин з предметним та соціальним світом [5, с.269]. Безліч форм соціальної активності індивіда заснована на спостереженні за іншими людьми з найближчого оточення (батьки, вчителі), які служать моделлю для наслідування.

Ксенофобна установка переважно формується у процесі виховання. Дослідження показують, що більшість людей засвоюють упередження в дитинстві, до того, як отримують можливість критично аналізувати отриману інформацію. За даними Ф.Уесті, дошкільнята, навіть учні початкових класів залишаються переважно неупередженими і взагалі не мають певних стереотипів. Але під впливом дорослих, у них виробляються емоційні переваги (прерогативи). Пізніше під впливом тих же дорослих ці прерогативи, переваги переростають у відповідні реакції і змінити їх стає дуже важко [7]. Більшість просто сприймають дискримінацію «чужих», як щось природне, не роздумуючи над її змістом. Отже, індивід набув такий досвід міжнаціональних відносин саме в процесі передачі соціального досвіду поколінь та навчання в школі. Згодом при певних подразниках, він може виявитися у визначених раніше нами реакціях.

Психологія сучасної людини, у тому числі і його ксенофобна реакція, формується не сама по собі, а під впливом правлячої ідеології, вираженої в пропаганді, мистецтві, ЗМІ. Засоби масової інформації стають важливим інструментом впливу на суспільну свідомість та джерелом формування етнічних стереотипів та в розповсюдженні ксенофобії. Ксенофобні образи, створені журналістами, є реально діючими суб’єктами міжетнічних відносин і володіють широкими можливостями змістовного і емоційного впливу на суспільні відносини. Активне використання сюжетних мотивів без критичних коментарів формує викривлене і розпорошене уявлення про об’єктивну реальність, фактично відбувається неконтрольоване вторгнення в психіку людей, маніпулювання їх свідомістю [6, с. 7].

Міжнародні конфлікти, широко висвітлені в засобах масової інформації, підвищують рівень негативізму, страху, агресивності, недовіри стосовно представників інших етнічних груп. Це відповідно впливає на сприйняття «інших» сучасною молоддю. Проведений емпіричний аналіз на визначення форми проекції вказує на високий рівень відокремленості молоді від інших національностей. Індивід набув досвід міжнаціональних відносин саме в процесі передачі соціального досвіду поколінь та навчання в школі. Механізм ксенофобної реакції формується поза досвідом і спрацьовує поза сферою свідомості. В основі її утворення – потреба індивіда у самоствердженні за будь-яку ціну. Несхожість виступає каталізатором протиставлення автостереотипу (ми) – гетеростереотипу (вони), яка є полем для подальшого психологічного вивчення.

Список використаних джерел

1.Варій М.Й. Загальна психологія / М.Й. Варій. – К.: «Центр учбової літератури», 2007. – 986 с.

2. Доручення Віце-прем’єр-міністра І. Васюника від 06.08.2008 № 11273/11/1-08.

3. План заходів щодо протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в українському суспільстві на 2008-2009 роки, - [Електронний ресурс] - Режим доступу до джерела http://umdpl.info/wap/index.php?id=1236175233 – Вільний. – 01.10.09.

4. Кроз М. В. Социально-психологические и правовые аспекты ксенофобии. / М.В.Кроз, Н.А.Ратинова - М.: Academіa, – 2005.- 52 с.

5. Нагорная О.В. Теоретические аспекты ксенофобии и межнациональных конфликтов / О.В.Нагорная. – [Електронний ресурс] – Режим доступу до джерела: http://credonew.ru/content/view/251/26 – Вільний. – 29.03.09.

6. Немов Р.С. Психология / Р.С. Немов. – М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 2002. – 608 с. – Кн.2.

7. Попова И.В. Социально-психологические особенности проявления ксенофоби в избирательных кампаниях современной : автореф. дис. на соискания ученой степени канд. психол. н.: спец. 19.00.05 «социальная психология» / И.В. Попова. – Москва, 2008. – 26 с.

8. Чернявская Ю.В. Психология национальной нетерпимости / Ю.В. Чернявская – [Електронний ресурс] - Режим доступу до джерела http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/Chernjav/index.php - Вільний. - 01.09.09.

9. Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник / В.Б. Шапар. – Х.: Прапор, 2005. – 640с.