Учнівський проект "Фразеологізми".
Вчитель: Стеценко Лариса Іванівна
В школі на уроках мови теми були різні.
Та почув я дивне слово – «фразеологізми».
Зацікавила ця тема мене надзвичайно.
Все дізнатись, дослідити вирішив негайно.
І чим більше дізнавався, цікавіш ставало!
Я досліджував, старався, і знайшов чимало.
І малюнків, і прислів’їв, і завдань, і віршів.
У проекті згрупував я все найцікавіше!
- Для початку я окреслив для себе наступні завдання
- Ознайомитись з поняттям “фразеологізми”.
- Дослідити походження окремих фразеологізмів, місце їх застосування у повсякденному мовленні українців.
- Підібрати малюнки та схеми, які ілюструють деякі фразеологізми.
- Знайти літературні твори, у яких пригадуються або пояснюються фразеологічні звороти.
- Я знаю силу слова –
Воно гостріш штика
І швидше навіть кулі,
Не тільки літака.
Воно проміння швидше,
В нім – думка й почуття.
Воно іде в народи
Для вічного життя…
Володимир Сосюра
Саме такими словами – влучними, гострими, швидкими наповнена наша рідна мова. І саме такими є фразеологічні вислови. Спостереження над навколишньою дійсністю — історичною, суспільними процесами, виробничою діяльністю й побутом, морально-етичними нормами і родинними стосунками, природним середовищем, тваринним та рослинним світом — і спричинило появу та функціонування абсолютної більшості фразеологізмів.
- А що ж таке фразеологізми? Це пов’язані сполучення слів, яке виникає в процесі мовлення і відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції.
- Під час свого дослідження я опрацьовував багато джерел. Це були і підручники, і словники, і збірка віршів Дмитра Білоуса «Диво калинове». А ще дуже багато корисної і цікавої інформації я знайшов у Інтернеті. Ось подивіться, які малюнки!
- Я дізнався, що більшість фразеологізмів можна замінити одним словом. І відібрав деякі з них. Ось погляньте!
Пекти раків
Рукою подати
Кіт наплакав
Намотати на вус
Води в рота набрати
Розбити глек
Душа в п’ятах
Байдики бити
Накивати п’ятами
|
Червоніти
Близько
Мало
Запам’ятати Мовчати
Посваритися
Перелякатись Ледарювати
Втекти
|
6.Дуже багато про фразеологізми написав віршів Дмитро Григорович Білоус. Є в них і повчання, і гумор, і мудра думка. Як підсумок своєї доповіді я б хотів прочитати вам один з таких віршів.
Собаку на цьому з’їв
Спритний парубійко в поле йшов косить,
Біг за ним собака. Раптом чоловік
Їде з поля возом: - Парубче, куди ти?
- Йду косити жито: день годує рік.
Тут же виявляє вдачу парубочу:
- Прийми воза, дядьку, а то перескочу.
А що то у тебе, парубче, в торбині?
- Пироги. - А чом їх так багато там?
Жартувати й далі до смаку хлопчині:
- Як не з’їм – собаці решту я віддам…
Добре наробившись, в пору вечорову
Йде хлопчина з поля, косу – на плече.
Раптом зустрічає чоловіка знову,
Що сидить край двору й мотуза суче.
- Звідки йдеш? – гукає дядько парубчині.
Той скривився, наче з кислого щавлю:
- З косовиці, - каже (жарти інші нині), -
Прийми, дядьку, мотуз: не переступлю…
- Що, вдалося, може, хоч півниви втнути?
- Цілу ниву, дядьку! - Та не може бути!
- А де пироги ті? - Геть усі поїв.
- А собака де твій? - І собаку з’їв…
Отже справа, друзі, у сумлінні й силі.
Ось чому нам кажуть про майстрів – трудяк:
Він, мовляв, «собаку з’їв у цьому ділі»,
Тобто має досвід, знає, що і як!
- Бажаю і вам мати досвід, знання і силу в обраному ділі, аби цей фразеологізм можна було сміливо примінити і до вас!
|